Концентрація російських військ на кордонах України

Концентрація російських військ на кордонах України

Подія. У квітні-травні Російська Федерація провела ряд навчань, а також продовжує концентрацію військ на західному і південно-західному напрямках. Йдеться про навчання підрозділів повітряно-десантних військ РФ біля Джанкоя 4 квітня (відпрацьовувалося захоплення стратегічних об’єктів Херсонської області). Також проводили навчання зі здійснення десантної операції на узбережжі Азовського моря (19 квітня). 12 травня розпочались навчання Оперативної групи російських військ у Придністров’ї. Навчання проводяться безпосередньо близько до кордонів України.

Російська Федерація повертається до дивізійної ланки в структурі сухопутних військ. По суті відбувається відхід від реформи колишнього міністра оборони Анатолія Сердюкова. Російські дивізії формуються за радянським зразком і складаються з 6 полків. Танкові дивізії отримають по три танкових і одному механізованому полку, а мотострілецькі  – по три мотострілецьких і по 1 танковому. Також до складу дивізій буде входити по одному зенітно-ракетному та артилерійському полку. Одна з нових мотострілецьких дивізій буде сформована в Ростовській, і ще одна – у Воронезькій областях РФ. Планується звести військові містечка для особового складу і відповідну інфраструктуру тилового забезпечення. Під час будівництва дивізійної інфраструктури  використовують блочно-модульні конструкції. Технологія потокового виробництва і поставки модулів скорочує час  зведення будівель протягом трьох – максимум чотирьох тижнів. Це дозволяє здійснювати оперативну передислокацію підрозділів, штабів і тилового забезпечення в умовах маневреної війни і динамічних змін воєнно-політичної обстановки.

Таким чином, в напрямку Донбасу Росія на постійній основі буде тримати 2 дивізії: 6 мотострілецьких, 2 танкові, 2 зенітно-ракетні і 2 артилерійські полки загальною чисельністю понад 20 тис. чоловік особового складу. Ще у 2015 р. штаб 20-ї гвардійської загальновійськової армії було передислоковано з Нижнього Новгорода до Воронежа. Це зроблено для координації дій угруповання російських військ, розгорнутих на кордоні з Україною.

Загрози для України.

Загалом, найбільш небезпечними напрямками для України залишаються:

  1. Донецький напрямок. Тактичне завдання Росії – відкинути українські війська від Донецька. Один з найбільш небезпечних напрямків – Авдіївка. З української промзони Авдіївки проглядається контрольована бойовиками ясинуватська розв’язка на трасі Донецьк-Костянтинівка. По ній вони перекидають техніку та живу силу з Донецька до Горлівки і Костянтинівки, а також у зворотному напрямку. З метою вибити українські війська з промзони в районі Авдіївки концентрується артилерія і бронетехніка противника.
  2. Маріупольський напрямок. Маріуполь – другий важливий порт України зі складами й розвиненою інфраструктурою. Тому підрозділи російських військ і сепаратистів відпрацьовують можливість подвійного удару по Маріуполю (через Широкіне та з моря).
  3. Луганський напрямок. Це насамперед місто Щастя (Луганська ТЕС) і Попаснянський район (створення нового «котла» для українських військ і захоплення великої вузлової залізничної станції).
  4. Херсонський напрямок – Каховський водоканал та електропостачання Криму.
  5. Чернігівський напрямок – найкоротший шлях на Київ. Але такий удар надзвичайно малоймовірний у зв’язку з необхідністю відкритого вторгнення з усіма негативними міжнародними та економічними наслідками. Все це в умовах браку військ хоча б для блокування 5-мільйонного міста з вороже налаштованим населенням.
  6. Харківський напрямок – захоплення важливого військово-промислового центру України. Малоймовірно через необхідність початку масштабної війни проти України з усіма дипломатичними і економічними наслідками.
  7. Одеський напрямок. Удар із боку Придністров’я малоймовірний, зважаючи на обмежений контингент російських військ на території ПМР. Росія намагається дестабілізувати політичну ситуацію в Одесі, активно використовуючи проросійські громадські організації. Значна частина проросійських активістів в Одесі є придністровськими заробітчанами, які мають українські паспорти.

Збільшення дивізій у Російській армії пов’язане з бажанням мати потужні військові з’єднання з відповідною інфраструктурою забезпечення. Дивізії насамперед призначені для ведення масштабних наступальних або оборонних операцій. Вони є більш універсальними з’єднаннями  порівняно  із бригадами. Мають надійнішу  інфраструктуру тилового і технічного забезпечення, до їх складу входять окремі підрозділи різного призначення. З іншого боку, бригади мають значну тактичну гнучкість. Вони більш пристосовані для ведення маневрових бойових дій проти невеликих тактичних груп противника.

Теоретично потужні російські дивізійні з’єднання можуть «проломити» оборону українських бригад. Але до ведення повноцінної війни проти України Російська Федерація не готова. І йдеться не тільки про необхідність задіяти велику кількість особового складу та бойової техніки (розрахунок за методикою Пентагону – 660-850 тис. осіб). Показово, що ніякої масової мобілізації Росія не проводить. Найбільша проблема Кремля –  імпортозалежна економіка. Коли в багатьох стратегічних галузях промисловості частка імпорту оцінюється на рівні понад 80%, а основна стаття експорту – здешевілі  енергоносії, складно забезпечити функціонування економіки воєнного часу. Посилення неминучих економічних санкцій не сприятиме вирішенню цього завдання. При цьому необхідно буде утримувати війська на російсько-китайському і афгансько-таджицькому кордонах, враховувати ймовірність чергової ескалації карабаського конфлікту та ворожих дій з боку Туреччини.

Висновки. Вищевикладене дозволяє зробити висновок про малоймовірність масованого російського вторгнення на територію України в короткостроковій перспективі. Російська Федерація продовжуватиме дотримуватися тактики гібридної війни. Основне значення матиме використання диверсійно-розвідувальних та окремих батальйонних тактичних груп. Розміщення у Воронезькій та Ростовській областях двох мотострілецьких дивізій має такі цілі:

  • Воєнно-політичний тиск на Київ. Постійна загроза вторгнення буде змушувати Україну збільшувати оборонні витрати і в перспективі виконати вимоги Росії щодо особливого статусу Донбасу.
  • Інфраструктура дивізій в Ростовській та Воронезькій областях буде використана для забезпечення і підготовки обмеженого контингенту російських військ на Донбасі, а також підрозділів проросійських сепаратистів. Це насамперед  центри підготовки, ремонтна база для бойової техніки, шпиталі для особового складу, можливість прихованого перекидання військ.

Загалом, можливе проведення тактичних операцій регіонального значення на Луганському, Донецькому, Маріупольському напрямах. Менш імовірно вторгнення на територію Херсонської області. Цей варіант можливий у разі критичного зростання невдоволення населення Криму перебуванням у складі РФ внаслідок економічної блокади та провалу проектів керченського мосту і краснодарського енергомосту. Також, розглядаючи цю перспективу,  варто врахувати наближення туристичного сезону, який стартує вже в травні. Він може бути повністю зірваний через бойовиі дії навіть низької інтенсивності на херсонському напрямі. Проте, попри все, Україна повинна бути готова до війни з Російською Федерацією. Це є досить дієвим превентивним заходом проти російської агресії.