Новини

Аналітика

Рятуючи свою шкуру, і друзі стають ворогами

Скоро фізики-ядерники розбиратимуться в українській політиці краще, ніж політологи. А за тим, як розпадається коаліція, можна буде судити про стабільність тих чи тих ядерних ізотопів.

Спочатку «Самопоміч» та БЮТ вийшли з коаліції в лютому 2016-го, а тепер ще й «Народний фронт» (НФ) на своєму з’їзді оголошує, що на президентські вибори вони йдуть самостійно. І це після постійних кулуарних чуток про об’єднання БПП і НФ. З’їзд можна назвати лебединою піснею ядра коаліції, як напіврозпад ядра атома.

Далі розпадатися лишається тільки БПП. А там є чому розпадатися. Блок Петра Порошенка (та й то блок, а не партія) складається з кількох зіставних частин. І зараз там три основні: блок Президента, блок Гройсмана і блок Кличка («Удар»). До речі, минулий з’їзд БПП показав, що саме Кличко й може завдати перших ударів по партії Президента.

Додатково розвалити залишки коаліції може бомбардування квантовою партією Ляшка, яка то в опозиції, то в коаліції. Але членів якої регулярно ловлять на махінаціях із членами БПП. Ну геть як хімічні радикали 🙂

Міністр освіти Лілія Гриневич вже пропонувала об’єднати біологію, географію, фізику та хімію. Мені здається трохи дивною така пропозиція, а от проводити паралелі між українською політикою та фізикою з хімією виходить досить вдало.

P.S. Ну й ледь помітно на цьому тлі тихо розпадається «Опоблок». Спочатку утворилася опозиція в опозиції, а тепер з неї почали випадати її члени і примикати до інших партій.

Новини

Парк в Шепетівці

Громада здатна гори звернути
Парк у Шепетівці може стати прикладом для всієї України!
У Шепетівці досі розповідають, що колись містяни купалися в центральних водоймах парку. Мовляв, за радянських часів тут було кілька озер,придатних для купання. Поблизу водойм у літню пору завжди плавало та приймало сонячні ванни багато людей. Та з часом озера почали занепадати. Радянська влада покинула простори Шепетівки, а нова не приділяла водоймам належної уваги. І нині місцеві чиновники не надто стурбовані станом паркових озер. А вони з роками зміліли, заросли чагарниками й стали джерелом неприємного запаху. Озера, які колись були найпопулярнішим місцем відпочинку перетворилися в калюжі, де квакають жаби й ростуть чагарі.
Через відсутність місць для відпочинку влітку шепетівчани змушені виїжджати на відпочинок або за місто на «четверті» ставки, або в сусідні Славуту, Нетішин тощо. А як було б добре, аби водойми в парку знову стали улюбленим місцем відпочинку…
– За останні роки рівень води в озерах знизився на 2 метри, – розповідає Володимир Бондар, заступник директора Шепетівського парку культури й відпочинку. – Це пов’язано зі зниженням рівня ґрунтових вод. Нині озера перебувають у вкрай занедбаному стані, тому що востаннє їх чистили ще в 90-х роках, – додає він. Через відсутність фінансування немає змоги підтримувати водойми в належному стані. Тому зараз конче необхідно очистити озера від мулу та водоростей. Якщо цього не зробити, маємо загрозу повної втрати водойм в парку!
До громадських приймалень Об’єднання «Сила Громад» дуже часто зверталися жителі міста з проханням щось вдіяти, аби очистити озера в парку, оскільки місцева влада байдужа до цієї проблеми. Тож, оцінивши ситуацію, активісти Об’єднання «Сила Громад» вирішили відновити водойми в парку.
Спочатку волонтери Об’єднання опитали шепетівчан аби з’ясували, чи відпочивають містяни в парку та що б вони хотіли б бачити на місці нинішніх «калюж».
За результатами опитування, 93% респондентів відпочивають у Шепетівському парку культури й відпочинку. Безпосередньо біля водойми шепетівчани проводять дозвілля не часто, адже спеціально облаштованих місць для цього немає. 96% опитаних вважають, що потрібно очистити та облагородити водойми й прилеглі до них території. Більш ніж половина респондентів готова долучитись до реалізації проекту з облаштування озер в парку: хтось може допомогти фінансово, а хтось – фізично.
Відповідаючи на питання, що саме необхідно зробити з водоймами, шепетівчани поділились цікавими ідеями. Практично одноголосно містяни вважають, що спочатку потрібно очистити водойму, прибрати та окультурити територію поблизу неї. Значна частина респондентів вважає доцільним відновити пляж і зробити водойму придатною для купання. Дехто виступив і за те, щоби зробити тут зони сімейного відпочинку з альтанками, гойдалками, пісочницями, цікавими дитячими дерев’яними скульптурами. Більше лавочок зі спинками, столів, ліхтарів також порадувало б шепетівчан. І, звичайно, квіткові алеї, на думку людей, стали б чудовою окрасою міського парку. 

Після результатів опитування молода талановита дівчина Діана Войцехівська, архітектор за освітою, розробила ескізи–варіанти того, якими можуть бути озера в парку, ураховуючи всі побажання шепетівчан. Картини вийшли чудові! Тепер потрібно втілити намальоване в реальність.
19 жовтня волонтери Об’єднання «Сила Громад» організували зустріч шепетівчан, запросивши лояльних керівників громадських організацій, приватних підприємців та просто небайдужих, аби згуртуватися та продумати план дій щодо перенесення картин з ескізів на територію нашого парку.
Всі присутні одноголосно погодилися, що озера в парку необхідно рятувати від занепаду та долучилися до ініціативної групи, яка працюватиме над відновленням цих водойм.
Об’єднавши зусилля, громада може гори звернути. Віримо, що спільно ми зробимо наш парк улюбленим місцем відпочинку всіх шепетівчан! Долучайтесь до ініціативної групи, тел.067-247-09-57

Новини

ІТ-країна

Чи ви знали, що Україна – передова ІТ-країна? А от на думку Британської аутсорсингової асоціації Global Sourcing Association (GSA) наша держава стала кращою у 2017-му за наданням послуг ІТ-аутсорсингу.
Тимчасом ІТ-індустрія посідає третє місце за вкладом до ВВП та експортує продукти на 2,5 млрд доларів. І водночас в Україні діє одне з найменш лояльних до цієї індустрії законодавств. НБУ вже третій рік поспіль відмовляється легалізувати систему PayPal, яка б полегшила надання послуг іноземним замовникам, а заступник голови комітету з питань підприємництва в Раді не розуміє різниці між роялті (доля з прибутку) та платою за надання послуг з-за кордону.
Зараз Україна стоїть на роздоріжжі. З одного боку, у нас є все необхідне, аби стати провідною ІТ-країною не тільки з аутсорсингу, а й розробки власного ПЗ: кваліфіковані кадри й наукова база, конкурентні ціни та ІТ-інфраструктура. Але з другого боку, маємо абсолютне небажання влади допомагати розвиватися цьому секторові економіки.

P. S. У Канаді ІТ-індустрія перебуває на другому місці за вкладом у ВПП країни. Але становить не 5,3%, як в Україні, а 21%. Все тому, що ще 2006-го податки для підприємств цієї сфери зменшили втричі! А для компаній з ігрового сектора індустрії були ведені податкові канікули на 5 років.

Аналітика

«Нафтогаз» та уряд можуть залишити мільйони українців без тепла

Україна готова до опалювального сезону на 99,4% – це версія віце-прем’єра Геннадія Зубка. А ось реальність: лише половина житлових будинків Києва виконали плани з підготовки до зими. В українських газосховищах 16,5 мільярда кубометрів газу, але жителям Києва, Харкова та Одеси він може не дістатися.

Формально, готовність країни до опалювального сезону перебуває на високому рівні, але не варто плутати технічну готовність із реальною. Дійсність полягає в тому, що Національна акціонерна компанія (НАК) «Нафтогаз України» досі не почала виконувати Закон №1730 «Про реструктуризацію боргів» та не квапиться підписувати відповідні договори з місцевими тепловиробниками, що само по собі ставить під питання успіх опалювального сезону.

Перше, що потребує уваги, – з 2017 року місцеві влади у малих та середніх містах отримали повноваження затверджувати комунальні тарифи. Але для них це питання виявилося політичним, бо підняття тарифів призведе до втрати підтримки населення, а низькі тарифи вимагатимуть компенсацій із бюджету, до яких ніхто не готовий. Тому місцеві еліти вирішили не брати на себе таку відповідальність і почали займатися звичайним популізмом, тільки в регіональному масштабі.
А щодо популізму загальнонаціонального, то у відповідь на всі питання про ціну на газ урядовці зачитують давно вивчену мантру, мовляв ніякого підвищення тарифів не буде. Хоча «Нафтогаз» заклав у свої розрахунки підняття цін.
Втім, реальність полягає ще й у тому, що будь-яке затягування із затвердженням ціни на газ посилює ризики нерентабельності тарифів, що призведуть до створення нових боргових ям перед «Нафтогазом». А борги – головний біль більшості українських тепловиробників, адже за попередні десятиліття вони накопичили величезні заборгованості перед «Нафтогазом».
Фактично, в такій ситуації лишається два варіанти розвитку подій: або суттєво підвищувати тарифи на опалення, закладаючи в їхню вартість видатки на покриття боргу, або лишати тарифи незмінними з ризиком збільшення заборгованості. І жоден із цих шляхів не принесе позитивних результатів ані для комунальних підприємств, ані для громад загалом, бо платити знову змусять лише простих людей.

Тобто, без затверджених тарифів будь-яке підприємство не має жодного сенсу запускати опалення. Виходить так, що за рахунок наявного газу тепловики повинні розраховуватися за попередні роки, водночас створюючи собі нові заборгованості. Це насамперед суперечить закону «Про реструктуризацію боргів». Не дивлячись на досить невеликі терміни виплати, що складають у середньому до 5 років, «Нафтогаз» не збирається дотримуватися навіть їх, тож силоміць вилучає кошти на покриття попередніх боргів.

Така «рейдерська» політика «Нафтогазу» вже загнала у глухий кут жителів десятків великих міст України. Найстрашніше, що за великі борги без опалення ризикують лишитися міста-мільйонники, зокрема Київ, Одеса та Харків. Деякі їх жителі вже декілька тижнів вимушені сидіти без гарячої води, бо місцеві ТЕЦи визнали себе банкрутами.
А що робить у цьому випадку «Нафтогаз»? Замість того, щоб домовлятися про реструктуризацію та поступове повернення боргів, він намагається «витрясти» кошти з місцевих бюджетів, шантажуючи відключенням від опалення. Керівництво НАКу наважилося навіть вимагати від місцевих рад гарантій, що у випадку створення більших заборгованостей саме вони братимуть на себе компенсацію збитків.

Це логіка не найбільшої в Україні державної компанії, а якогось шахрая!

Гройсману вже повідомляли про небезпеку цієї ситуації. Але прем’єр зайнятий важливішими питаннями, як от «підім’яти» під себе керівництво «Нафтогазу». Останній раз це закінчилося гучною відставкою незалежних членів наглядової ради компанії. Очевидно, ставленик «Народного фронту» Сергій Коболєв як очільник найприбутковішої компанії України – незручна фігура для Гройсмана. Вузькопрофільна зацікавленість Коболєва в успіхах «Нафтогазу» часто йде врозріз із позицією уряду та створює проблеми не тільки для прем’єра, а й для Порошенка з їхнім обопільним «соціальним» популізмом.

І тепер місцеві влади, «Нафтогаз» та уряд, як лебідь, рак і щука, «тягнуть» цю проблему – кожен у свій бік. А страждати від цього буде просте населення. Місцева влада не готова брати на себе відповідальність, надто за таке соціальне питання. НАК, у свою чергу, вирішив «грати в комерцію» саме тоді, коли ще не вирішені систематичні проблеми, що накопичилися за попередні роки.

Зрештою, в нас лишається проблема, яку ніхто не хоче помічати, аж поки вона не призведе до катастрофи. Особисто мені вона нагадує ситуацію зі складами в Калинівці: доки не станеться якась надзвичайна подія та хтось не почне страждати, – всі робитимуть вигляд, що нічого не відбувається.

Це справжня політична імпотенція чинної влади – абсурдно довести ситуацію до критичного стану, коли страждають люди, а крайніми зробити найбільш незахищених. Вирішується проблема «совковим» способом, без усвідомлення того, що вона комплексна й потребує дій всіх сторін.
А потім починається традиційне «полювання на відьом» із пошуком крайнього. Тільки страждатимуть від цього звичайні люди…

Новини

Нова медична акція в місті Сміла

7 жовтня за адресою пров. Амурський 1 в БК “Семз” відбудеться медична акція, на якій всі бажаючі зможуть безкоштовно пройти обстеження в ендокринолога, окуліста та сімейного лікаря.
Реєстрація на прийом за телефоном: (073) 029-54-72

Аналітика

Чому ще ніколи не горіла Адміністрація Президента?

В Україні є лише один об’єкт, де гарантований стовідсотковий захист. Він розташований на вулиці Банковій. Це Адміністрація Президента України. Тільки цей об’єкт має посилену охорону, тільки туди стягнуті всі ресурси для повної безпеки. Туди не залетить ворожий безпілотник і не потрапить іноземний диверсант. В Україні горітимуть військові об’єкти або палатимуть дитячі табори, а там усе буде мирно та спокійно. Тому що єдиним захищеним місцем у державі є не стратегічно важливий об’єкт, а корупційне кубло. Загалом на фінансування президентської структури цього року виділять 815 мільйонів гривень. Такі пріоритети влади.
І тут спостерігаємо дивну невідповідність: у країні війна, забезпечення необхідних державі установ не виконується повною мірою, соціальні стандарти взагалі на дні, а влада дає гроші баригам та казнокрадам. Щороку державне оборонне замовлення росте, але всі гроші дивним чином не доходять до армії, лишаючись у кишенях чиновників.

Кілька днів тому пожежа спалахнула біля Маріуполя – міста, яке не так давно дочекалося спокою. Раніше пожежа в Балаклії знищила майже сотню тисяч тонн боєприпасів. Тепер цей список поповнила Вінниччина, яка розташована за сотні кілометрів від лінії фронту. Водночас Міністерство оборони витрачає лише 53 зі 140 мільйонів гривень, запланованих на утилізацію небезпечних боєприпасів. Хоча за темпами знищення снарядів Генштаб демонструє неабияку ефективність, вочевидь, відправляючи їх в арсенал наших захисників.
Чиновники вже встигли назвати причиною займання диверсію Росії. Радник Президента Юрій Бирюков повідомив, що, згідно зі словами бійців, за кілька секунд до трагедії було чутно звук, схожий не безпілотний апарат. Мовляв, навіть СБУ намагалася його перехопити, затримавши кількох підозрюваних. Вам не здається дивним те, що на третій рік війни ворожі літальні апарати без будь-яких перепон все ще можуть досягати територій за сотні кілометрів від лінії фронту? Майже кожного дня ми чуємо про затримання диверсантів, про модернізацію армії, про надання військовим нового озброєння. Невже силові структури не можуть затримати купку бандитів, які вирішили тероризувати мирні міста, а засоби ПВО не спромоглися захистити такий стратегічний об’єкт? Надто коли на території Вінниччини проходять масштабні військові навчання.
Досі по всьому місту чутно вибухи, а артилерійські снаряди падають у дворах, замість того, щоб падати на голови російським військовим на Сході. А що люди? Сучасні «королі» зі своїх фортець вважають, що люди для них – нуль. 🙁 Джерело: https://ua.censor.net.ua/b7146

Новини

Реформа освіти

Влада нарешті почала робити перші кроки для захисту української ідентичності та мови на тлі тривалої русифікації українського суспільства.
Ліві сили в урядах Румунії й Угорщини всіляко протестують проти нової реформи освіти. Але голова Міністерства культури дуже влучно зазначив, що навчання українською мовою – питання національної безпеки. І тому МЗС правомірно не дозволяє в’їздити в Україну тим європейським політикам, які проти українізації шкіл. Нова реформа освіти – це якраз той випадок, коли національне й патріотичне виховання стоїть вище, ніж думка деяких європейських і російських політиків.

Аналітика

Чого можемо чекати від закордонного турне Порошенка?

Цього тижня тема України в міжнародних медіа значно пожвавилася, насамперед через виступ президента Петра Порошенка на Генасамблеї ООН. Після майже дворічної перерви наша країна отримала змогу донести свою позицію на такому високому рівні. Однак питань лишилося більше, ніж відповідей.

Перед нашою делегацією постало нелегке завдання: запевнити іноземних союзників у необхідності подальшої підтримки України, надто тому, що до саміту готувалися й у Кремлі. До проблеми фейкових звинувачень у постачанні ракетних двигунів КНДР та військових маневрів «Захід-2017» додалася «нездорова» активність російської сторони щодо введення миротворців на Донбас. Вочевидь, заяви Путіна дещо дезорганізували не тільки плани України, а й усього Заходу.

Крім зустрічей щодо двосторонньої економічної співпраці з президентами Словаччини, Фінлядндії та Австрії, Порошенко мав змогу обговорити питання безпеки з ключовими партнерами у вирішенні військового конфлікту на Сході. За день до свого виступу Президент координував дії з очільником Польщі Анджеєм Дудою, а також із представниками ЄС Туском та Могеріні, на чию підтримку сподівається Україна.

До саміту наша держава підійшла з певним «тузом у рукаві». Влітку позиція нової Адміністрації президента США Дональда Трампа наново дала Україні надію щодо постачання летальної зброї. У вівторок Порошенко заявив, що американський Сенат схвалив надання Україні 500 млн доларів на оборону, що дозволило діяти більш агресивно на Генасамблеї. З трибуни ООН пролунали такі вагомі тези, як деокупація Криму, звільнення кремлівських в’язнів, реформа Радбезу ООН та припинення війни на Донбасі. Україна змогла продемонструвати власну вірність дотриманню основних постулатів Об’єднаних Націй, наголосивши на своїй активній участі в операціях щодо підтримки миру по всьому світу. Добрим символом стала одностайність дій української та американської делегації. Порошенко та віце-президент США Майк Пенс разом покинули засідання перед виступом голови російського МЗС Лаврова. Пізніше позицію України щодо миротворців підтримав і Дональд Трамп.

Втім, у Росії своє бачення слів Порошенка (про те, що представники Росії, країни-агресора, не можуть входити в миротворчу місію ООН на Донбасі). У Путіна запевняють, що вони мають чимало вимог, однією з яких є обговорення цього питання з бойовиками.

Особисто моє бачення полягає в тому, що всі сторони конфлікту діють вимушено, випереджаючи події. Порошенко, так само, як Путін та західні лідери, остаточно не уявляє, яким має бути формат миротворчої місії ООН. Її технічні аспекти набагато ширші, ніж це нам може здаватися на перший погляд. Терміни мандата «блакитних шоломів», їхня кількість і, зрештою, національність ще неодноразово внесуть корективи у плани сторін. Крім цього, діюча система ООН, на жаль, не передбачає можливості абсолютного усунення Росії від вирішення стратегічно важливих питань. Отже, введення миротворців, як й ефективна програма деокупації Криму, може зазнавати відповідних змін, які необов’язково вписуватимуться в бажання нашої держави. Розмежування сторін по лінії зіткнення, як того жадає Кремль, фактично може означати замороження конфлікту на довгі роки. Водночас розміщення контингенту вздовж українсько-російського кордону де-факто позбавить бойовиків будь-яких ресурсів, на що Путін навряд чи піде. До того ж важко знайти країну, яка охоче погодиться посилати своїх військових на прорив до кордону двох держав, що воюють.

Зараз необхідно концентрувати увагу насамперед  на внутрішній ситуації в державі. Порошенко неодноразово наголошував на відновленні української економіки. Загалом наші партнери з цим погоджуються, хоча певну ноту скептицизму приховати не вдається. Палка дискусія на форумі YES щодо небажання Порошенка сприяти створенню Антикорупційного суду є тому прикладом. Демократична спільнота зберігає єдність у підтримці України та впровадженні нових санкцій проти РФ, але дедалі частіше лунають питання, чи доцільно підтримувати країну, Уряд якої не достатньо ініціативний щодо впровадження реальних системних реформ. Необхідно це усвідомлювати, оскільки наша держава ризикує не тільки втратити довіру до себе, а й нагоду перемоги в цій війні.